Мы плывём по морю жизни -
Нас кидает всё волной.
То о брёвна, то о камни,
То стоим в тиши порой!
Море стихнет, море злиться,
А корабль всё стоит!
И ему во сне не сниться,
Кто к нему благоволит!
Крепкий якорь, он — надежда,
За скалу — Христа, креплён,
Ну а парус всё так нежно -
Верой дивной окрылён.
И корабль тот мечтает
Берег славный увидать,
Только парус открывает -
Море хочет помешать!
Будто веру разрушает,
Всё стремиться отобрать!
Но корабль словно птица -
К небу учиться взлетать!
Ведь он знает — на дне моря,
Берега там не видать,
А с небесного простора -
Всё он сможет созерцать!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Корабль пристани достигнет,
По милосердию небес,
И в полноте душа постигнет
Как возлюбил ее Творец! Комментарий автора: Здорово, Матвей!!!!!!!!!!!!!!У вас прекрасный Божий дар!))
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Сердце не знает ... - Николай Зимин Зимняя дорога
Предо мной лежит .
Горечи тревога
Сердце теребит .
Бедное , страдая ,
Не хотит принять ,
Что любовь земная
Может предавать .
