|
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Прочтите!!! - Николай Погребняк
Прочтите!!! Эту сказку написал мальчик, Мишка, живущий в хосписе; ему 12 лет. Когда Мишка лежал в реанимации, ему пообещали, что его сказку еще будут читать. Библейка - Вадим Сафонов
(Продолжение пьесы Малитка) >>> Все произведения раздела Для детей >>>
|
Проповеди :
Нужна ли Православию защита... (Часть вторая) - Сергей Сгибнев
Автор не принадлежал ранее к пастве Российской Православной Церкви. И, каюсь перед Господом и в первую очередь - перед Православными Христианами, сам допускал в их адрес "иронические" (если не сказать больше)высказывания. Господу было угодно, чтобы автор соприкоснулся с православным священником Отцом Геннадием из Енисейска. Все мое "мировоззрение" перевернулось. Я понял - насколько был невежественен. И еще понял - насколько милостив наш Господь! Православие имеет ТЫСЯЧЕЛЕТНЮЮ историю. И за это время накопило и огромный опыт, и, чего греха таить - достаточное количество ошибок. Что-то с вами будет лет через десяток - другой, сегодняшние «протестанты», имеющие историю всего лишь несколько лет?!? Павел говорил: "Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть" (1Кор.10:12).
Многие думали "... в сердце своем: "взойду на небо, выше звезд Божиих вознесу престол мой и сяду на горе в сонме богов, на краю севера" Ис.14:13). Где они сегодня?
Благодарен Господу за Его милосердие и терпеливую мудрость. Сегодня я в Его Доме! В Том Доме, о Котором написано, - И врата ада не одолеют Ее, - в Его Церкви!!! Поэзия :
Светлой памяти - Людмила Солма
P.S.
«...прости Родная, что постеснялась тогда же (в последнюю нашу прижизненную встречу) высказать всю безмерность моей благодарной любови и искренне глубочайшего - нежнейшей преданностью, уважения... теперь же - низко склоняю голову... перед незабвенно светлой памятью Твоею...»
(Л.С., запись из Дневника, июнь 1992г.)
Фотоиллюстрация взята из Интернета-
с Яndex.фотки: авторство ©verats Поэзия :
*** - Sarra Veber
|
