Мои межи прошли по прекрасным местам...
Вспоминаю и сердце ликует!
Это Ты меня вёл, управлял меня Сам,
И выравнивал тропы земные...
Мне порой непонятным казался тот путь,
Я ступала на тернии в дороге.
Боже, плакала я и хотела свернуть...
Но опять возвращалась в тревоге.
Нет! Мой путь самый лучший из сотен путей!
Сам Творец мне его уготовил!
Записал в Книге Жизни однажды Своей
Дни мои для меня с любовью...
По любви Ты хотел меня сделать сильней,
Допуская и боль, и страданья...
Посылал утешенье и лучших друзей,
Я Тебе, мой Отец, благодарна!
Мои межи прошли по прекрасным местам...
В муках скорби рождается счастье.
Слава Богу - не сбыться наивным мечтам,
Что могли бы сгубить в одночасье...
Наши мысли суЕтны, мечтанья пусты,
Твои планы - ведут ко спасенью...
Ты - любовь неземная, Вершитель судьбы.
Нам порой не хватает смиренья...
Мои межи прошли по прекрасным местам,
Твоя милость мне солнцем светила...
Помоги, мой Господь, мне допеть этот псалм,
Чтоб во славу Твою я ходила........
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
